


Загалом перебування було дуже вартим того. Засновники «Мокрого носика» надихають своїми зусиллями на підтримку добробуту тварин. Їхню відданість важко перевершити, а невпинні зусилля, яких вони докладають, майже надлюдські. Мої мотиви були суто егоїстичними. Після того, як я ледь не втратив життя і був урятований у морі, я вирішив, що мушу віддячити «карма-всесвіту». Я знав, що хочу допомогти через несправедливість війни в Україні, але не знав, як це зробити найкраще. Я знайшов «Мокрий носик» через сторонній вебсайт і зрозумів, що це той самий шлях. Сама роль доволі проста. У найпростішому вигляді — вигулюй собак і допомагай з іншими справами, якщо попросять. Я певною мірою люблю самотність і мав змогу жити в трейлері чи караван-будиночку — залежно від того, звідки ви, ви зрозумієте, що це. Інша волонтерка жила в родинному будинку, тож варіанти є. Знаю, що інші обирали зупинятися в гостьовому будинку в сусідньому селі. Мій розпорядок починався зі сніданку з родиною о 7:00, а потім — вигул собак. Мені виділяли приблизно 5 собак, і я обрав маршрут здебільшого через ліс. Він займав близько 45 хвилин. Тож між 7:30 і 10:30–11:00 я вигулював собак. Близько 15:00 була ще одна перерва на їжу, а вечірні прогулянки починалися о 15:30 і закінчувалися десь о 19:00 чи 20:00. Була зима, тож ранні вечори були темними. Потрібні налобні ліхтарі! Потім мене знову годували десь між 21:00 і 22:00. Майте на увазі, що люди, які готували вам їжу, також вигулювали собак, прибирали вольєри, а потім годували всіх собак — а це понад 60! Коли мама була там, а це було майже весь час, вона теж вигулювала собак, але потім готувала їжу, тож частина навантаження з приготування їжі знімалася з подружжя. Іноді була можливість допомогти з будівельними роботами. Допомога з облаштуванням карантинної будівлі по обіді була полегшенням від одноманітності вигулу собак, і я вважав це справжнім порятунком. Інакше 10 тижнів вигулу собак були занадто одноманітними, і після 8-го тижня я спіймав себе на тому, що чекаю на завершення тих 10 тижнів, на які погодився. Це не применшує цієї роботи. Але, можливо, два місяці одного й того самого — це забагато. При цьому я знав, що хочу повернутися і допомогти знову. Тож, поки я був тут, попри січневий холод, який подекуди опускався до мінус 23, я вважав усе перебування чудовим. Родина чудова, а зусилля, яких вони докладають заради добробуту тварин, майже надлюдські. Я робив свою частину 6 днів на тиждень увесь цей час і брав один вихідний на тиждень. Це був мій вибір. Мені люб'язно давали автівку, і я їхав на день до найближчого міста, де відпочивав, пив каву та їв тістечка. О, я ледь не забув. На Різдво я поїхав на 4 дні до Києва, бо чому б і ні! Яке прекрасне місто і який чудовий досвід. Я їздив туди й назад потягом. Наприкінці свого першого перебування я поїхав із теплими спогадами про весь цей досвід і про двох моїх улюблених собак — Беллу та Чака. До мене ставилися дуже добре, і, гадаю, мене трохи недовантажували, але, можливо, як до старшого чоловіка, їм було мене трохи шкода. Можливо, мені варто було просто робити трохи більше, не чекаючи на прохання, але я не знаю. Я таки повернувся влітку і мав намір залишитися на 4 тижні (бо планував ще один проєкт в Україні), але через 3 тижні мусив поїхати, бо несподівано мав бути у Великій Британії. Для мене це було прикро. Я робив те саме, що й узимку, але проміжок між вигулами собак був більшим через довший світловий день. Подружжя дуже милі, і в цьому проміжку мене майже ні про що не просили. Я постійно пропонував допомогу :), але я не певен щодо місцевої культури — просто очікував, що мені казатимуть, що робити, замість того щоб я питав. Але моя британська культура не дозволяла цього, бо там, звідки я родом, це нечемно, тож я не хотів образити чи щось припускати. Чи порекомендував би я це? На 100%. Обов'язково беріть 1 вихідний на тиждень, це розбиває одноманітність, яку ви маєте за розкіш. Життя в Україні як українця такої розкоші не дає. Найкраще для мене — люди, собаки та допомога з будівельними роботами. Найгірше — такого не було, навіть у лютий холод, але до 8-го тижня мені трохи набрид сам лише вигул собак, тож майте це на увазі, коли вирішуєте, як довго залишатися. Так, узимку було дуже холодно. Тож беріть відповідний одяг. Так, улітку було дуже спекотно — так само. Хороші туристичні черевики обов'язкові!! Будьте готові до поїздок автобусом в Україну та з неї — я б припустив, що через Польщу, але є й інші варіанти. Неможливо повною мірою усвідомити, що робить «Мокрий носик» чи як насправді Україна живе день у день через війну, але вони живуть, і це суто виживання. Це феноменально. Сподіваюся, ще повернуся, але їм, безперечно, було б краще мати й іншу допомогу. Якщо можете — зробіть це. Не пошкодуєте!
Оригінал
The overall stay was highly worth while. The founders of Wet Nose are inspirational in their efforts to support animal welfare. Their dedication is hard to match and the continued efforts they give are almost super human. My motivations were purely selfish. After almost losing my life and being rescued at sea, I decided I needed to repay the ‘Karma verse”. I knew I wanted to help with the injustices of the Ukraine war but did not know how best to do so. I found Wet Nose through a third party web site and new this was the way. The actual role is pretty simple..In its simplest form, walk the dogs and help out with other things if you are asked. I like my solitude somewhat and was able to stay in a trailer or caravan, depending on where you are from, you’ll know what that is. Another volunteer stayed within the family home, So there are options. I know others have chosen to stay at a guest house in the nearby village. My routine would start with breakfast with the family at 7am, then walking the dogs. I was allocated 5 or so dogs and chose to walk them on a route mainly through the forest. It was about a 45 minute route. So between 7:30 and 10:30-11am I was walking the dogs. There was another food stop around 3pm and the afternoon walks started at 3:30 pm, ending around the 7 or 8 pm mark. It was winter so the early evenings were dark. Head torches required! I was then fed again sometime between 9 and 10pm. Bear in mind that the people who were making your food were also walking dogs as well as kennel cleaning and then feeding all the dogs, that’s 60 plus! When the mum was there which was most fo the time, she also walk dogs but then prepared the food so some of the pressure for food preparation was taken away from the couple. Sometimes there was the ability to help with building work. helping with the quarantine building outfitting in afternoons was a relief from the repetition of dog walking and I found that a god send. Otherwise 10 weeks of dog walking was to much the same and after week 8 i found myself looking forward to the end of the 10 weeks i had agreed to. Which should not diminish that work. But maybe two months was too much of the same. That being said, I knew i wanted to come back and help again. So whilst i was here, despite the cold of January, dipping down to minus 23 at some points, I found the whole stay superb. The family superb and the efforts they made for animal welfare almost superhuman. I did my bit 6 days a week for the duration and took a day off a week. That was my choice, I was kindly given the use of a car and took myself off to the local city for a day where I relaxed and drank coffee and ate cake . Oh, i almost forgot. Over Christmas i took myself off to Kyiv for 4 days because why not! What a beautiful city and a fabulous experience. I took the train there and back. At the end of my first stay i left with fond memories of the whole experience and my two favourite dogs, Bella and Chuck. I was treated so very well and i think a little under used but maybe as an older fella they just felt sorry for me a little bit. erahaps I should have just done a little bit more without being asked but I don’t know. I did go back in the summer and had intended to stay for 4 weeks (as I was looking to do another project in Ukraine) but after 3 weeks i had to leave as I needed to unexpectedly attend the UK. This was a shame for me . I did the same things as i did during winter but the gap between walking the dogs was greater because of the longer daylight hours. The couple are very nice and I wasn’t really asked to much much in that gap. I kept offering :) but I’m unsure of the local culture just would; have expected my to do things instead of being asked, But my British culture would allow this as that’s rude where i come from so did not want to offend or assume. Would I recommend it, 100%. Definitely take 1 day off a week, it does break the monotony that you have the luxury of having. Living in Ukraine as a Ukrainian does not give you that luxury.. Highs for me, the people, the dogs and helping with building work. The lows, there were none even in the bitter cold but i did get. Bit bored of just walking dogs by week 8 so bear that in mind on how long you want to stay. Yes it was very cold in winter. So bring appropriate clothing. yes it was very hot in summer, so ditto. Good walking boots are essential!! Be prepared for bus journeys into and out of Ukraine, I would; imagine via Poland but there are other options. There is no way of fully appreciating what Wet Nose do or indeed how Ukraine is actually living day to day from the war, but they do and its purely survival. Its phenomenal. I hope to be back again but it surely would be better for them to have different help as well. If you can, do it. You won’t regret it!
Steven Winn · UK
Dec 25-Jan 26 (10 weeks) July 26-Aug 26 (3 weeks)